«Мамо, ми помремо?»

«Мамо, я була чемною дівчинкою, чому ці дяді мене покарали?»

«Мамо, коли я побачу тата?»

«Мамо, а мої однокласники ще живі?»

«Мамо, якщо я буду дуже слухняним, ти перестанеш плакати?»

«Мамо, навіщо ти щось пишеш у мене на спині?»

«Мамо, а чому дядя, який нас ніколи не бачив, так нас ненавидить?»

«Мамо, навіщо мені йти у нову школу, у мене ж є моя?»

«Мамо, а моя киця точно у бабусі зараз?»

«Мамо, чому я на цьому дитячому майданчику не розумію, що кажуть інші діти?»

«Мамо, а коли я знову бути спати у своєму ліжечку?»

«Мамо, а чому ми так давно не їздили до бабусі і навіть їй не телефонували?»

«Мамо, цей літак у небі небезпечний?»

«Мамо, а можна я віддам ті гроші, що мені дарували, нашим військовим?»

«Мамо, а можна, коли я виросту, то стану волонтером?»

«Мамо, а в цьому будинку є бомбосховище?»

«Мамо, якщо мої бажання перестали здійснятися, то значить, що я став дорослим?»

«Мамочко, ти наказала мені спати, але так голосно на вулиці, можна я тебе обійму?»

Сьогодні, 8 травня, День Матері.

Мами, наразі ви тримаєте на собі наше майбутнє. Ви – героїні. Навіть якщо вам здається, що ви стратили та дієте не дуже ефективно. Але якщо ваші діти поруч з вами та живі (або з іншими дорослими у безпеці\і не тільки ваші рідні – названих мам цей допис теж стосується) і навіть якщо ви не поруч, але серцем і подумки з ними – то ви все одно героїні. Ви нам потрібні, мами. Ми пишаємося вами. Ви – наша наймогутніша опора. І хоч би що не казали, але в найважкіші моменти всі ми згадуємо саме маму. Саме до неї всі наші слова і почуття. Тож – будьте. Ми вас любимо. Зі святом!

Дякуємо за текст Tamriko Sholi та за ілюстрацію Alyona Zhuk